ЖОВТОВОДСЬКИЙ ФУТБОЛ

 

Розповідь про найсильніший український футбольний клуб Польщі. Частина ІІ




На фото: "Україна". Світлина 1929 року

Джерело:
Футбольне життя України та Галичини від часів першої світової війни до 20-літнього ювілею дружини з копаного м’яча СТ "Україна".

Поговоримо про славне минуле львівського клубу "Україна" аж до приходу до лав команди легендарного нападника, а згодом і функціонера – Карло Мікльоша.

До початку війни футбол не тільки в Галичині, а й по всій Україні додавав в розвитку. Так, вже була заснована перша команда в Харкові, проведений перший чемпіонат Буковини (1908), вперше пізнали смак футболу у Донбасі (лиш у 1909 році; а ще за рік у Юзівці, тобто Донецьку, валлійці заснували першу команду). З рештою, деякі команди з міст Великої України потрапили до створеного Всеросійського футбольного союзу, серед них Одеса, Миколаїв, Київ, Харків, Севастополь та Донецьк. В 1913-му Одеса стала чемпіоном Російської імперії, чим заслужила ще за 365-ть днів прийняти в гості турецький "Фенербахче", який був битий місцевим "Шереметьєвським гуртком спорту" (1:2). Цей поєдинок став, до речі, першим міжнародним матчем на території сучасної України.

А що ж Галичина? На жаль, хід першої світової війни перервав другий крайовий чемпіонат. Перервала війна і змагання українських команд, що входили до складу Шевченкового турніру, який розпочався 28 червня. 1914 року. Футболісти "України" після звитяг над тернопільським "Поділлям" (4:1) і "Сяновою Чайкою" (Перемишль) (4:0), мали зустрітись у фіналі з гравцями "УСК". Та після замаху на австрійського престолонаслідника в Сараєво, всі спортивні змагання було припинені. Розпочалась війна і українська молодь вирушила вирушила зі зброєю в руках боронити власну землю. Українські хлопці замість спортивних змагань відправились в стрілецькі окопи, землянки та воєнні лазарети.

Лихоліття тривало довгих чотири роки, а потім розпочалась українська революція, і тодішнє покоління галицьких українців було відірване від спорту і позбавлене усіх радощів життя.

"Додому не повернулись сотні змагунів львівських клубів",- пишуть відомі історики галицького футболу Юрій Михалюк та Іван Яремко. Зі зброєю в руках загинули в рядах Січових Стрільців футболісти "України" - півзахисник Ананій Степанів, воротар Роман Перфецький, універсал (або, як тоді казали "всесторонній змагун") Роман Носківський, а також Дума, Гусаківський. Деякі з гравців не мали змоги повернутись до рідної домівки і продовжити виступи за клуб (М.Яворський, А.Зелений).

Футбольна секція СТ "України" була однією з двох (а також легкоатлетична), яка відновила свою діяльність після війни у 1921-му році. Роком раніше був створений Львівський окружний футбольний союз (перша ліга чемпіонату Польщі), переможець якого потрапляв до вищої ліги. У футбольній дружині "України", окрім деяких передвоєнних виконавців, додались і нові – брати Чорнії, Мурський, Савка, Терлецький. Були зіграні деякі товариські матчі, серед яких "Україна" зіграла в бойову нічию 2:2 з "Поділлям" (Тернопіль). Тим часом, в 1921-му львівська "Поґонь" взяла участь в першому чемпіонаті Польщі і серед п’яти учасників посіла почесне четверте місце.

В наступному 1922-му році "Україна" стає найкращою серед українських клубів: з дев’яти матчів тільки одна нічия та поразка, а решту – сім – виграють гравці "України" із загальним співвідношенням м’ячів – 36:14 на свою користь.

Цей же рік став тріумфальним для "Поґоні": польська дружина зі Львова здобула перше золото чемпіонату Польщі. До 1926 "Поґонь" стане ще чотири рази поспіль найсильнішою командою Польщі. У 1922 та 1923-му роках національні збірні Польщі та Румунії, по черзі спершу в Чернівцях ,а згодом у Львові, зіграють два товариські поєдинки (двічі по 1:1). В 1924-му збірна Польщі у складі з двома львів’янами (В.Кухар і М.Батч) посяде четверте місце на Олімпіаді в Амстердамі.

"Україна" даремно цей час не губила: 1923 рік приніс команді змагання з клубами інших національностей, зокрема польськими та єврейськими, які були за класом сильнішими від попередніх суперників. Кількість змагань "України" у сезоні 1923 року доходить до дванадцяти, з яких дев’ять команда виграла, а три звела внічию. Наступного року результаи матчів "України" були ще переконливішими: з 21 поєдинку – 18 перемог при трьох нічиїх (різниця – 109:29). Тоді ж виникла думка, щоб футбольна дружина СТ "Україна" вступила до ПЗОПН (польського футбольного союзу), однак про зреалізування того плану конкретної і ділової розмови ніхто не вів, згадують дослідники.

Великим святом українського футболу став приїзд до Львова на запрошення "України" чернівецького "Довбуша" в 1925-му році. Тим самим команди відновили розірвані війною контакти з буковинськими друзями. "Україна" та "Довбуш" провели два матчі: загальний баланс свідчить про очевидну перевагу буковинців – 2:2 та перемога чернівецького клубу 6:1. Цей це рік дав ще одну атракцію, а саме – змагання з найсильнішою єврейською командою Польщі – львівською "Гасмонеєю". Хоч "Україна" і програла 1:4, однак "своєю гарною поставою та джентльменською грою захопила цілий спортивний Львів", описують той матч очевидці.

Тож вже тоді "Україна" мала високий статус, з нею рахувались сильні суперники, які проводили з командою спаринги. "Україна" була безапеляційно найсильнішим українським клубом Галичини, що підтвердили змагання за срібну чашу "Дністра" з нагоди 15-ліття СТ "Україна", коли львівські змагуни легко перемогли свого найповажнішого суперника – "Беркут" з Перемишля – 7:1. Брак сильних опонентів спонукали "Україну" вступити до ПЗОПН. Команду серед учасників змагань чемпіонату Львівської області, які проводив ПЗОПН, бачимо вже у 1928 році. Перший виступ в першості ,чи мистецьких змаганя, як тоді говорили, завершився для "України" крахом – поразка 0:10 від станіславської "Рівери". Футболістам довелось докласти чимало зусиль, щоби залишитись в класі "А". Проте вже в наступному 1929 році "Україна" здивувала громадськість і заткнула рот скептикам: протягом сезону були розбиті "Польонія" (Перемишль) – 4:1, "Ревера" - 6:1 і розромленим також залишився чотириразовий чемпіон Польщі – "Поґонь" - 6:2! Ці два різні сезони переконали спеціалістів, що Україна диспонує значним потенціалом, але при відповідному відношенні до справи. Тому нікого не здивував виклик до збірної Львова двох футболістів "України" - В.Кобзяра та О.Петріва.

На світлині - "Україна", склад 1929 року:

Дир. Є.Чучман,С.Магоцький, В.Воробець, В.Кобзяр, В.Лисик, О.Петрів,

Т.Сич, М.Труш, С.Борчук, Р.Рак, Р.Цимбала, Р.Скрегота, О.Новицький, В.Грещук

http://s54.radikal.ru/i145/1101/00/35b69d071551.jpg

У наступних роках картина не змінювалась: "Україна" надалі виступала на провідних ролях у лізі (за винятком 1931-го року та 1935-го). Футболісти часто брали участь у різного роду репрезентаціях та тімах Львова. Також дружина "Україна" мала товариські матчі по районах Галичини, чим проводила значну роботу по піднятті національного духу. В ті роки у різних лігах Львівщини грало немало футбольних дружин, які представляли українські клуби.

У 1931 році провідники секції копаного м’яча запросили на посаду тренера фахівця з Відня – Стрнада, який багато спричинився до становлення команди. Того ж року на святкування 20-літнього ювілею СТ "Україна" до Львова приїхала ужгородська "Русь", з якою було проведено два матчі (1:1 та 0:3). Як згадують футбольні історики, цим матчам передувала відверта провокація: злочинці навмисне підпалили трибуну на спортовому майдані "Сокола-Батька". Вона згоріла дощенту разом з огорожею. Та все ж запланована зустріч відбулась, правда на домашньому грищі "Чарних".

1932-й рік "Україна" провела так: у 35-ти матчах 18-ть перемог, 7 нічиїх і 10 поразок. Однак для галицького футболу цей рік став пам’ятним по одній незвичайній причині: тоді вперше у червоно-чорній футболці "України" на поле вийшо юнак Карло Мікльош – великий гравець, з яким пов’язані досьогодні не лише гучні перемоги "України", але й всі ключові здобутки львівського футболу. Однак розповідь про цю непересічну постать вимагає окремої теми блогу…



Создан 22 июн 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
счетчик посещений (27.06.2011)