ЖОВТОВОДСЬКИЙ ФУТБОЛ

 

Історія Прикарпатського футболу-5




Історія Прикарпатського футболу: під знаком "Пролому". Частина 5

У 1935 році в складі "Пролому" відбулися зміни. Антон Деркач, учень слюсарні і родом з Ямниці, запропонував керівництву "Пролому" ближче познайомитися з грою його земляків - футболістів ямницького "Вихору". На той час "Вихор" вважався одним із найсильніших клубів Українського спортового союзу і часто перемагав станіславівський УСК. Після того, як хтось із проломівського керівництва побував у Ямниці, до команди запросили Василя Деркача, Семена П'ясту, Петра Зуб'яка.
Вже через тиждень Зуб'як вийшов в головному складі на гру з "Гіркою" і показав себе просто блискуче. "Пролом" виграв 2:0, і два м'ячі були на рахунку Зуб'яка (причому один він забив у падінні через себе). З того часу він надовго закріпився в основному складі команди. В 1938-39 роках за станиславівців виступали ямнинці Богдан Малик та Микола Дейчаківський. "Ямницький десант" значно зцементував силову міць команди, але й не зашкодив її техніці, тим самим збалансувавши тактичний малюнок гри "Пролому". Зміни почали приносити і свої плоди. Наприклад, у матчі на першість "Б"-класу з "Бельведером" "Пролом" виграв 5:3. Весь матч явна перевага була на боці українських спортсменів. Темп гри був досить високий, і в кінці його не витримав "Бельведер", гравці якого почали припускатися помилок. В підсумку, "Пролом" у чудовому стилі виграв чемпіонат "Б"-класу, потім кваліфікаційний турнір і дістав право виступати в класі "А".
В кінці 1936 року, коли вимучений кваліфікаційним турніром "Пролом" потребував відпочинку і поповнення свого складу, шість ключових гравців з різних причин вибуло з нього. Змінилася система сезонування. Чемпіонат починався восени, а закінчувався навесні. Цей фактор став для команди непрохідним бар'єром. З шести осінніх ігор у класі "А" 1936 року "Пролом" зумів узати тільки одне очко. Весною 1937 року до команди запросили нового тренера Лисика зі Львова, який так само, як Новицький, свого часу успішно виступав за львівську "Україну". Перегрупувавши свої сили, команда досить успішно провела весняні матчі, але дефіцит з осені переважив. "Пролом" був змушений покинути клас "А". До класу "А" "Пролом" повернувся навесні 1939 року, вигравши чемпіонат "Б"-класу, він зумів подолати в перехідному турнірі "Станиславовію" з перевагою в один м'яч, забитий Романом Панчуком. Але зіграти в класі "А" не довелося. Восени 1939 року прийшли більшовики і всі клуби, які існували за Польщі, розпустили. Так закінчилась майже десятилітня історія флагмана українського футболу в Станиславові, команди, про яку і сьогодні з теплотою в серці згадують футбольні вболівальники старшого покоління.
На завершення хотілося б коротко згадати про долю хоча б декількох проломівців, які своєю працею і завзяттям робили так багато корисного для шанувальників футболу і всіх українців Станиславова.
Трагічна доля спіткала голову спортивного товариства "Пролом", директора банку Теодора Мартинця. Рісля приходу більшовиків його арештували і більше ніяких звісток про нього не було. Осип Новицький довгий час працював як спортивний журналіст, а в 1938 році був диктором нескореної Карпатської України і перебував у Хусті майже до приходу окупаційних мадярських військ. Після війни виїхав за кордон. Тарас Ліськевич у часи німецької окупації заснував у Станиславові футбольний клуб "Черник" і ним керував. Керівником станиславівських футбольних структур за німців був і Ярема Попель, але перед поверненням більшовиків був змушений емігрувати за кордон. Відомого півзахисника "Пролому" Макса Кулібу розстріляли німці, а Едварда Урсаки репресував сталінський режим уже після другого приходу більшовиків. Петра Зуб'яка в 1944 році мобілізували до Червогої армії, а після повернення з війни він грав в футбол за станиславівський "Локомотив", а потім - за "Спартак". Микола Дейчаківський, у 1944 році емігрував за кордон, виступав за збірну України, яка здобула перше місце і золоті медалі на Олімпіаді поневолених народів, що проходила в Німеччині. Володимир Соколовський став ученим зі світовим ім'ям у галузі ветеринарії. Продовжували грати в різних командах за кордоном проломівці Лесюк - Мецьо (грав в "Україні" з Торонто), Юліан Кардаш, Ярослав Дем'янчук та інші. Йосип Андріїшин, оженившись на польці, виїхав за кордон, а його брат залишився в рідному селі, де і помер. Про долю решти проломівців інформацію ще треба зібрати, поки ще живуть свідки тих далеких, уже легендарних футбольних часів.



Создан 07 фев 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
счетчик посещений (27.06.2011)