ЖОВТОВОДСЬКИЙ ФУТБОЛ

 

Тренери України часів незалежності. «Пічі»




Тренери України часів незалежності. Ч.1

«
Пічі» - перший, хто здобув очки у донецькому дербі


У циклі матеріалів «Колишні наставники елітних команд» ми хочемо згадати всіх тренерів, які будь-коли очолювали команди у вищій лізі вітчизняного чемпіонату часів Незалежності. Звичайно, хотілося б, щоб були не забуті всі тренери, які працювали у вітчизняному футболі, проте відстежити долю всіх фахівців доволі непросто. Тому зупинимося поки що на тренерах, які очолювали команди вищої ліги чемпіонату України. Спробуємо відновити в пам'яті, хто ці тренери, згадати період їхньої роботи в українських чемпіонатах і відшукати, куди доля закинула їх зараз. Декого, на жаль, уже немає в живих, а дехто продовжує працювати в інших командах, на чемпіонатах тощо. Дехто, можливо, відпочиває від футболу, а дехто чекає слушної нагоди повернутися у великий футбол.
Нашу роботу ми почнемо в абетковому порядку, від А і т.д. Якщо у ході нашої роботи будуть відбуватися тренерські ротації (на жаль, доля тренерська непередбачувана), ми будемо робити доповнення і проводити нашу роботу з їх урахуванням.
Голландський фахівець Ко АДРІАНСЕ (справжнє ім'я Якобсон Адріансе) народився 21 липня 1947 року в Амстердамі. Погравши в таких командах, як «Де Волевейккерс» та «Утрехт», Адріансе працював як тренер та менеджер в голландських «Віллемі II», «Аяксі», АЗ «Алкмаар». З останньою командою голландець вийшов до півфіналу Кубка УЄФА сезону 2004/05. Ще з одним клубом, португальським «Порту», голландець ставав чемпіоном та володарем Кубка Португалії (2006). На теренах нашого футболу голландець з'явився під час зимового антракту сезону 2006/07 у таборі донецького «Металурга», замінивши іспанця Анхеля Алонсо Ерреру. На той час донеччани, які мали статус триразових володарів бронзових медалей чемпіонату України, посідали восьме місце, а з Кубка України вилетіли на стадії 1/8 фіналу.
Справи в голландця, щиро кажучи, не заладилися: в дебютному матчі проти алчевської «Сталі» (на виїзді) Адріансе зазнав розгромної поразки від свого співвітчизника Тона Каанена, далі — домашня поразка від «Харкова», який йшов у середині турнірної таблиці, програш у донецькому дербі від «Шахтаря». Перше очко команда здобула аж у четвертому весняному турі, в домашній зустрічі проти львівських «Карпат». Був у Ко Адріансе і невеликий успіх: у виїзному матчі донеччани зіграли внічию з київським «Динамо». Хоча в підсумку на турнірну таблицю це не вплинуло — кияни у тому сезоні стали чемпіонами України. Провівши у чемпіонаті України десять матчів (+2=2-6, 8-16), голландець після 26-го туру залишив команду. Нині: є головним тренером молодіжної збірної Катару (U-23). Його команда є одним із претендентів на участь у Літніх олімпійських іграх в Лондоні 2012 року.
АЗАРЕНКОВ Анатолій Олександрович народився 5 квітня 1938 року в Одесі. Майстер спорту. Заслужений тренер України. Вихованець футбольної команди заводу імені Дзержинського (Одеса), виступав за «Шахтар» (Нововолинськ), «Волинь» (Луцьк), «Чорноморець» (Одеса), «Авангард» (Чернівці), «Суднобудівник» (Миколаїв), «Кривбас» (Кривий Ріг). Тренував «Кривбас» 1969-1971 років, «Колос» (Нікополь) 1981, «Дніпро» (Дніпропетровськ) 1981-1986-го, «Тилігул» (Тирасполь) 1991-го.
Був начальником команди в «Кривбасі» в 1972-1974 рр., «Суднобудівнику» в 1975-76 рр., «Чорноморці» 1977-1978 років. Очолював національну збірну Сирії в 1986-1990, 1992 рр., молодіжну збірну Кувейту в 1993-1997 рр., клубні команди Оману (1993) та Катару (1998, 1999). У вищій лізі чемпіонату України Анатолій Олександрович приступив до роботи в 10 турі сезону 1999/00 на чолі одеського «Чорноморця», замінивши Валерія Мельника.
На той час одесити вийшли до вищої ліги і дуже важко закріплювалися у ній. Після дев'яти турів мали в пасиві аж сім поразок, здобули лише чотири очки, отримавши різницю м'ячів 3-21. Розпочалася робота в Азаренкова непогано: у першому ж своєму турі у виїзному матчі «Чорноморець» відібрав два очки у «Дніпра». Далі, щоправда, була поразка від полтавців — 0:4, але потім «Чорноморець» видав безпрограшну серію з чотирьох матчів, у рамках якої навіть у Донецьку здолав «Шахтар» — 1:0. А трьох очок, які втратили запоріжці в Одесі, можливо, не вистачило для того, щоб, за підсумками сезону, посісти високе п'яте місце.
У весняній частині змагань перемоги довелося чекати аж сім матчів (хоча за цей час одесити змогли відібрати на виїзді очки у «Таврії» (1:1). Гіркоти додав ще й виліт на першій же стадії (1/16) з розіграшу Кубка України від СК «Херсон» — 0:1. Лише у восьмому весняному, а загалом у 23-му турі «моряки» святкували перемогу над кіровоградською «Зіркою». До успіхів у останніх семи турів можна віднести домашню нічию з київським «Динамо» (2:2) та виїзну нічию з харківським «Металістом», який на той час йшов у п'ятірці найкращих команд вищої ліги.
Але в підсумку, провівши двадцять один матч на чолі команди (+5=7-9, 17-29) і взявши 22 очки, Анатолій Олександрович не зміг утримати колектив у вищій лізі. «Чорноморець» посів п'ятнадцяте місце і опустився в першу лігу. Нині: до недавнього часу, а саме до 2008 року, Анатолій Олександрович очолював науково-методичну групу ФК «Чорноморець». Нині перебуває на заслуженому відпочинку.
Іспанець АЛОНСО Анхель «Пічі» (повне ім'я Анхель Алонсо Еррера) народився 1 лютого 1953 року. Кар'єру гравця розпочав 1975 року в «Кастельоні», звідки за два роки перебрався до «Сарагоси». За цей клуб Алонсо провів 160 матчів і забив 92 м'ячі. Висока результативність «Пічі» привернула підвищену увагу грандів іспанського футболу, і 1982-го він перебрався до «Барселони». У півфіналі Кубка чемпіонів-1985/86 «Пічі» забив 3 м'ячі «Гетеборгу» і допоміг своїй команді вийти до фіналу турніру. Алонсо став фіналістом Кубка чемпіонів, ставши одним із гравців, що не реалізували пенальті у ворота «Стяуа». Того ж 1986-го він перейшов до «Еспаньола», в якому і завершив кар'єру футболіста 1989-го.
Чемпіон Іспанії-1984/85, володар Кубка Іспанії-1983, володар Суперкубка Іспанії 1983, володар Кубка іспанської Ліги-1983, 1986, фіналіст Кубка чемпіонів-1986, Кубка УЕФА-1988.
На тренерській ниві «Пічі» Алонсо на той час особливих здобутків не мав (допомагав Віктору Муньосу в «Мальорці», очолював збірну Каталонії, яка проводила кілька товариських матчів у сезоні, працював спортивним коментатором на каталонському каналі Т/3. У чемпіонаті України іспанець (перший в історії українського футболу) з'явився у міжсезонні 2006 року в донецькому «Металурзі», замінивши вітчизняного фахівця Степана Матвіїва. На той час, за підсумками попереднього сезону (2005/06), команда посіла дев'яте місце і, наскільки було тоді зрозуміло, керівництво клубу прагнуло повернути часи, коли вона здобувала бронзові медалі та виступала у єврокубках.
Попри те, що у стартових семи турах Алонсо взяв лише сім очок, саме він став першим тренером на вітчизняних теренах, якому вдалося в рамках чемпіонату України в донецькому дербі з «Шахтарем» взяти перше очко. Про матч 4-го туру сезону-2006/07 складалися навіть легенди, що тодішній віце-президент «Динамо» Йожеф Сабо збудує «Металургу» пам'ятник, якщо той відбере очки у свого «старшого брата» — «Шахтаря». Тієї ж осені донеччани заслужили титул «гроза фаворитів», відібравши два очки вдома в київського «Динамо».
Та, попри ці невеликі успіхи, справи в іспанця не пішли: в 16 матчах «Металург» здобув лише п'ять перемог та 21 очко і посів за підсумками осінньої частини сезону 9 місце. Не пішли справи у Алонсо і в Кубку України: команда дійшла до 1/8 фіналу, здолавши «Дністер» (Овідіополь) (3:1) та «Хімік» (Красноперекопськ) (3:2), але там поступилася з розгромним рахунком «Севастополю» (який на той час виступав у другій лізі) — 1:4.
У підсумку, провівши 16 матчів (+5=6-5, 20-23) і здобувши 21 очко, іспанець у міжсезонні залишив команду. Нині «Пічі» Алонсо проживає в Іспанії і веде свою колонку «ЕІ dІоg de Рісhі» в іспанському спортивному виданні «SРОRТ.еs», даючи коментарі різноманітним футбольним подіям як іспанського, так і світового масштабу.
Семен АЛЬТМАН відомий в історії вищої ліги чемпіонату України як фахівець, що здобув уперше для донецького «Металурга» бронзові медалі та наблизив «Чорноморець» до успіхів початку 1990-х років.
Семен Йосипович народився 21 квітня 1946 у місті Чугуїв Харківської області. Грав воротарем у клубах «Колгоспник» (Рівне), «Волинь» (Луцьк), «Чорноморець» (Одеса), «Зірка» (Тирасполь), «Локомотив» (Херсон). В 1976—1982 рр. — тренер СДЮШОР «Чорноморець». Тренував «Чорноморець» (1982—1988, 1991—1994), олімпійську збірну Південної Кореї з футболу. Був головним тренером команд «Динамо» (Москва), «Зімбру» (Кишинів). На чолі «Зімбру» ставав двічі (1997/98, 1998/99) чемпіоном Молдови та двічі (1996/97, 1997/98) володарем Кубка країни.
Справедливо буде сказати, що в чемпіонаті України Семен Йосипович почав працювати ще з самої появи національного чемпіонату, тобто з сезону-1992. Вже на той момент фахівець працював у «Чорноморці» зі змінами від 1982 року, а якщо враховувати роботу дитячим тренером, то аж від 1976-го. За той період роботи (по 1994 рік) «Чорноморець» двічі був бронзовим призером чемпіонату України (сезони 1992/93 та 1993/94 рр.) та двічі володарем Кубка України (1992, 93/94). Однак тоді Семен Йосипович головним тренером не був. Саме як наставник команди прийшов у чемпіонат України у сезоні 1999/2000 у донецький «Металург», замінивши Михайла Соколовського.
На той момент донецький «Металург» ледве втримався у чемпіонаті України (у сезоні 1998/99), а у новому в перших п'яти матчах взяв лише п'ять очок. Прихід фахівця відразу ознаменувався успіхами: домашня перемога над «Карпатами» і виїзна над рідним «Чорноморцем». І навіть київське «Динамо» обіграло донеччан вдома лише за рахунок пенальті. Далі була безпрограшна серія з чотирьох матчів, де команда Альтмана взяла десять очок, зокрема, завдала розгромної поразки «Дніпру» (5:1) і забрала два очки на виїзді у того самого «Кривбасу», який за підсумками сезону стане бронзовим призером чемпіонату України і фіналістом Кубка України.
Команда Семена Альтмана двічі обіграла «Чорноморець», якому чотирьох очок не вистачило для збереження прописки у вищій лізі. Так само розгром в останньому турі «Прикарпаття» (4:1) не дозволив іванофранківцям утриматися в елітному дивізіоні. Не обійшлося без невдач: Альтману не вдалося переграти донецький «Шахтар» ані восени, ані навесні. А кубкова хода «металургів» сезону-1999/2000 зупиниться на стадії 1/8 фіналу на «Кривбасі». Донеччани за 25 матчів того чемпіонату (+10=8-7, 35-28) здобули 38 очок, закріпилися в середині турнірної таблиці і посіли сьоме місце.
Наступного сезону (2000/01) Семен Йосипович не лише відпрацював повністю, а й почав писати історію донецького клубу, адже в 26 матчах (+11=9-6, 30-24) команда здобула 42 очки й посіла своє найвище (на той час) місце у чемпіонаті України — п'яте. Цього разу донеччанам удалося двічі в сезоні обіграти дніпропетровський «Дніпро», який, зрештою, став бронзовим призером. Також двічі внічию «Металург» грав з ЦСКА, майбутнім фіналістом Кубка України та учасником єврокубків. Того ж сезону донеччани вдома відібрали два очки у київського «Динамо». До невдач, напевно, варто занести обидві поразки від земляків — «Шахтаря». Щодо розіграшу Кубка України-2000/01, то тут «металурги» пройшли «Зірку» (Кіровоград) — 2:1, «Полісся» (Житомир) — 1:0 і в 1/4 фіналу поступилися «Металургу» (Маріуполь) — 0:2.
Новий сезон-2001/02 для «Металурга» стане знаменним: Альтман здобуде бронзові медалі чемпіонату України. Разом з цим команда здобула ще й вихід до розіграшу Кубка УЄФА. Альтман в очних зустрічах відбере п'ять очок у запорізького «Металурга», якому не вистачить цієї різниці, щоб стати бронзовим призером, три очки у харківського «Металіста», якому теж цієї різниці не вистачить, щоб стати бронзовим призером України (при цьому «металурги» завдадуть харків'янам нищівної поразки (5:1). Ще трьох очок «Металург» позбавить і «Дніпро» в домашньому матчі, та, знову ж таки, саме цієї різниці дніпрянам також не вистачить, щоб стати бронзовими призерами чемпіонату України.
Донеччани, як і в попередньому сезоні, знову відберуть два очки вдома у київського «Динамо», але двічі програють «Шахтарю». Загалом же за 26 матчів сезону (+12=6-8, 38-28) команда Семена Альтмана візьме 42 очки. У Кубку України команда дійде аж до півфіналу. Підопічні Семена Альтмана в 1/8 фіналу здолають «Волинь» (загальний рахунок 5:3), у чвертьфіналі — «Закарпаття» (4:1), а в півфіналі поступляться київському «Динамо» (1:1— вдома і 0:2 — на виїзді). Таким чином команда Семена Йосиповича повторить досягнення Володимира Онищенка, якому ще у сезоні-1997/98 вдалося вивести «Металург» до півфіналу Кубка України.
Сезон-2002/03 для «Металурга» стане ще однією сторінкою в його історії: команда візьме участь у розіграші Кубка УЄФА. Восени донеччани завдадуть розгромної поразки «Металісту» на виїзді, тож у підсумку харків'янам не вистачить трьох очок, щоб закріпитися у вищій лізі. Тієї ж осені Альтман завдасть київському «Динамо» першої поразки в протистоянні цих команд (вдома, 12 тур). Разом з тим у Кубку УЄФА команду спіткає невдача: в першому раунді донеччани вийдуть на німецький «Вердер» і програють із загальним рахунком 2:10 (2:2 в Донецьку і 0:8 у Бремені). У Кубку України донеччани дійдуть лише до чвертьфіналу. В 1/32 пройдуть «Ковель-Волинь-2» (Ковель) — 3:1, в 1/16 — «Дністер» (Овідіополь) — 3:2, в 1/8 фіналу — «Оболонь» — 1:0, а в чвертьфіналі команду зупинить «Волинь» (0:3 — на виїзді і 2:0 вдома). Провівши у цьому сезоні 15 матчів (+8=4-3, 21-13) і здобувши 27 очок, Семен Йосипович після осінньої частини сезону залишив донецьку команду. Загалом у чемпіонатах України на чолі «Металурга» Альтман провів 92 матчі. З них у 41 матчі донеччани святкували перемогу, 27 разів зіграли внічию і в 24 зазнали поразки.
Однак на цьому робота у вищій лізі чемпіонату України у Семена Йосиповича не закінчиться. Того ж таки сезону (2002/03) під час зимового антракту Альтман повернеться до свого рідного «Чорноморця», замінивши Леоніда Гайдаржі. На той час команда вийшла до вищої ліги, але закріплювалася дуже важко, зазнавши в осінній частині змагань (з 15 матчів) 11 поразок. У Кубку України одесити вилетіли ще на стадії 1/16 фіналу від краснопільського «Явора».
Своє повернення до Одеси Альтман відзначив помпезно: в третьому весняному турі (18-му) вдома був обіграний донецький «Шахтар» (на чолі донецького «Металурга» фахівцю не вдалося це зробити жодного разу). Пришвидшив виліт «Металіста» з вищої ліги Альтман і на чолі «Чорноморця», вдруге по ходу сезону перегравши його (вперше — на чолі «Металурга»). Тієї ж весни, відібравши в «Дніпра» на виїзді два очки, одесити не дозволили «Дніпру» вп'яте стати бронзовим призером чемпіонату України. Той недобір очок дніпрянами дозволив удруге в своїй історії завоювати бронзові медалі... донецькому «Металургу». За весняну частину сезону-2002/03 (15 матчів, +8=2-5, 22-19) команда Семена Альтмана здобула 26 очок, зберегла прописку у вищій лізі й посіла доволі непогане на той час восьме місце.
Новий сезон (2003/04) Альтман провів у «Чорноморці» повністю. Той футбольний рік для одеситів запам'ятався домашнім виграшем у київського «Динамо» в другому турі, двома перемогами над «Іллічівцем», які не дозволили маріупольцям того чемпіонату повторити успіх сезону-2000/01 під керівництвом Миколи Павлова — посісти четверте місце в чемпіонаті України. Як і попереднього сезону, одесити знову виграли вдома у донецького «Шахтаря» — 2:0 (між «Шахтарем», який тоді посів лише друге місце в чемпіонаті України, і «Динамо» різниця очок складала саме три). А позбавивши в очних зустрічах «Карпати» п'ять очок, не дозволили того сезону львів'янам закріпитися у вищій лізі. Непогані справи були в «Чорноморця» і в Кубку України: в 1/32 фіналу були обіграні «Олімпія-АЕС» (Південноукраїнськ) — 3:0, потім в 1/16 — «Нива» (Вінниця) — 2:1, в 1/8 фіналу — «Спартак» (Івано-Франківськ) — 1:0, в 1/4 — «Металург» (Запоріжжя) — 3:1. Аж поки в півфіналі одесити не натрапили на «Шахтар», який виграв двічі з мінімальним рахунком (1:0). Провівши З0 матчів (+11 = 12-7, 38-33), «Чорноморець» здобув 45 очок і посів п'яте місце в чемпіонаті України.
І сезон-2004/05 Семен Йосипович провів повністю в Одесі. Хоча цього разу результат був дещо гіршим, аніж той, що був минулого сезону: тоді команда посіла п'яте місце, цього разу, здобувши у З0 матчах 42 очки (+12=6-12, 29-29) — шосте. І знову, як і позаминулого сезону (02/03), історія повториться: одесити виграють вдома в «Дніпра», тож недостача цих трьох очок не дозволить дніпрянам (цього разу вшосте) стати бронзовим призером чемпіонату України. Як і позаминулого сезону, цим скористається донецький «Металург» і здобуде (втретє) бронзові медалі. У Кубку України в Альтмана справи не заладяться: обігравши у 1/32 фіналу «Факел» (Івано-Франківськ) — 7:0, у 1/16 фіналу одеситів зупинить черкаський «Дніпро» (2:3).
У сезоні-2005/06 «Чорноморець» Семена Альтмана став бронзовим призером чемпіонату України. Це був не найкращий результат в історії одеситів (у сезонах 1994/95 та 1995/96 рр. «Чорноморець» під керівництвом Леоніда Буряка двічі ставав срібним призером), і Семен Йосипович лише повторив успіхи Віктора Євгеновича Прокопенка (сезони 92/93 та 93/94), все ж для команди, та й для Одеси, це мало неабияке значення.
Команда, яка за З0 матчів (+13=6-11, 36-31) взяла 45 очок, не лише стала призером, а й знову здобула право виступати у єврокубках. Основну боротьбу за медалі одесити того сезону виграли в «Іллічівця»: саме трьох очок, які маріупольці втратили в очних зустрічах з «Чорноморцем», їм не вистачило для успіху. Так само одесити виграли боротьбу за бронзові медалі у харківського «Металіста», забравши у них аж п'ять очок. При цьому підопічні Альтмана завдали йому вдома розгромної поразки (5:2). Ще одною командою, в якої «моряки» виграли конкуренцію, став «Дніпро». Дніпряни теж втратили аж п'ять очок, причому одесити змогли завдати їм поразки в Дніпропетровську. А, відібравши в лучан шість очок, одесити «допомогли» їм того сезону залишити елітний дивізіон. У Кубку України справи знову не пішли: перегравши у 1/32 тернопільську «Ниву (3:1), у 1/16 одесити поступилися львівським «Карпатам» (0:1). Хоча, в принципі, результат можна вважати непоганим, з огляду на те, що львів'яни того сезону дійшли аж до півфіналу, вибивши на своєму шляху навіть донецький «Шахтар».
Сезон-2006/07 Семен Йосипович провів теж в Одесі, однак з перервою (8 турів восени та 14 навесні). Пояснюється це тим, що фахівцеві стало зле і він змушений був взяти лікарняний. Тож 8 матчів до завершення осінньої частини змагань команду очолював його помічник Віктор Гаврилович Догадайло. Цього разу, крім виступу в чемпіонаті та в Кубку країни, колектив грав ще й у розіграші Кубка УЄФА.
Осінь вийшла не дуже вдалою: з восьми матчів вітчизняного чемпіонату колектив здобув лише дві перемоги і взяв 10 очок. У Кубку УЄФА одесити пройшли в другому відбірковому раунді (за рахунок забитого м'яча на чужому полі) польську «Віслу» (Плоцьк), однак у першому раунді поступилися ізраїльському «Хапоелю» (Тель-Авів) із загальним рахунком 1:4. З Кубка України одесити вилетіли на першій для себе стадії (1/16 фіналу) від «Борисфена» (2:4). У другому колі Семен Йосипович повернувся до керма команди. Загалом за 22 матчі (+8=7-7, 25-22) колектив здобув 29 очок, які стали вагомим внеском у те, щоб одесити посіли за підсумками сезону шосте місце. Саме під керівництвом Альтмана того сезону одесити відібрали в «Іллічівця» шість очок і не дозволили останньому зберегти прописку у вищій лізі.
У міжсезонні 2007 року Альтман залишив «Чорноморець» і більше у вищій лізі чемпіонату України не працював. За період роботи в «Чорноморці» Семен Йосипович провів 127 матчів, здобув 52 перемоги, зіграв 33 матчі внічию та ще у 42 зустрічах зазнав поразок. Загалом же у вищій лізі Альтман провів 219 матчів. З них: 93 перемоги, 60 нічиїх та 66 поразок. Нині: Семен Йосипович не зник з футболу, тим більше з вітчизняного. Після від'їзду з Одеси він майже півроку працював у «Іллічівці», який на той час боровся за вихід до вищої ліги. Паралельно, ще з 2003 року, фахівець входив до тренерського штабу національної збірної України і допоміг Олегу Блохіну вивести команду до чвертьфіналу Чемпіонату світу-2006. 2008 року Семен Йосипович працював у російській прем'єр-лізі, очолюючи владивостоцьку «Луч-Енергію», яка боролася за виживання. Нині Семен Йосипович є помічником в.о. головного тренера національної збірної України та головою Комітету національних збірних команд ФФУ.
 


Создан 24 янв 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
счетчик посещений (27.06.2011)